Чотири місяці вкладники Дельта Банку без значного результату ведуть боротьбу за збереження своїх зароблених тяжкою працею коштів. Наші крики: «Віддайте наші гроші» не чує влада. Наші мітинги не висвітлюють ЗМІ. Але найбільшу надію на успішність боротьби дали вкладники банку «Таврика»! Вони, об’єднавшись в Громадську організацію «Асоціація захисту прав вкладників»,  прийшли до висновку, що «Єдиний шлях повернути вклади, які перевищують 200 тис. грн., це змусити владу змінити Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Почавши свою боротьбу ще на початку 2013 року, вони правовим шляхом добились того, що тільки зараз 03.07.2015 року Пленум Верховного Суду України постановив звернутися до Конституційного Суду з конституційним поданням щодо невідповідності Закону № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» нормам Конституції України.

Це дуже значна перемога Громадської організації «Асоціація захисту прав вкладників», вона дає шанс відновити попрані права вкладників банків і забезпечити практично гарантоване право на отримання вкладів, що перевищують 200 тисяч грн. А головне, що з цим вимушений був згодитись Пленум Верховного Суду України! Тепер черга за Конституційним судом!

В цих умовах і нашій ГО «Захист вкладників „Дельта“, об’єднавшись з громадськими організаціями вкладників інших банків треба прийняти естафету цього правового шляху захисту наших прав і довести його до бажаного результату.

Головна суть в тому, що порушені наші конституційні права на нашу власність і те, що Пленум Верховного Суду України визнав це, дає підстави розраховувати на реальний результат.

Пленум Верховного Суду України визначив, що 23 лютого 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який набрав чинності з 22 вересня 2012 року. Положеннями цього закону змінено підхід до системи гарантування вкладів фізичних осіб. Зокрема, наголосив суддя Верховного Суду України Василь Гуменюк, до прийняття Закону № 4452-VI регулятори фінансового ринку (Національний Банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) мали всі повноваження щодо здійснення нагляду та регулювання діяльності фінансових посередників, які перебувають у сфері їхнього впливу.

З уведенням у дію Закону № 4452-VI частина функцій щодо нагляду та регулювання діяльності неплатоспроможних банків, а також повноваження щодо здійснення ліквідації банків перейшли від Національного Банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд). Таким чином, зазначив суддя Верховного Суду України, у державі з’явився четвертий регулятор ринку фінансових послуг. Тож після того, як банк віднесено до категорії неплатоспроможних, повне та виняткове право управляти банком і вирішувати всі питання щодо його подальшої діяльності має Фонд.

Разом з тим Фонд є юридичною особою, однак не є органом державної влади, що дає підстави для висновку про порушення Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» принципу поділу державної влади, визначений статтею 6 Основного закону України, та передбаченого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, який вимагає, щоб закони та інші нормативно-правові акти приймалися на основі Конституції України та відповідали їй.

Пленум Верховного Суду України погодився із думкою колегії суддів Вищого адміністративного суду України, що попри встановлену мету Закону № 4452-VI – захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (стаття 2 Закону № 4452-VI) – його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку у нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів і призводить до протиправного позбавлення права власності, що суперечить статті 41 Конституції України.

А тому з метою забезпечення конституційного порядку у сфері функціонування судової влади в Україні, необхідності дотримання принципів верховенства права, поваги до прав й основних свобод людини, враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України, а також обговоривши положення Закону № 4452-VI, Пленум Верховного Суду України постановив звернутися до Конституційного Суду з конституційним поданням щодо невідповідності Закону № 4452-VI нормам Конституції України.

Пленум Верховного Суду України просить визнати провадження за цим конституційним поданням невідкладним і розглянути його в межах місячного строку, визначеного в частині другій статті 57 Закону України «Про Конституційний Суд України».

В цьому повідомленні Пленуму ВСУ не вказано, що з уведенням у дію Закону № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при ліквідації банку вкладників було переміщено в четверту чергу, а Фонд — в третю. Таким чином в результаті продажу активів банку після погашення витрат Фонду, коштів на виплату вкладів не достатньо, а до цього було навпаки: в третю чергу виплачувались вклади, а в четверту — витрати Фонду. Вкладники мали практично гарантовані можливості повернути свої вклади в повному обсязі! Введенням у дію Закону № 4452-VI є очевидним порушенням ст. 22 Конституції України, котра наголошує: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав».

Підтримавши ініциативи  вкладників банку «Таврика», нам треба ініціювати внесення змін і доповнень в діючий Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який в нині діючій його редакції не надає постраждалим вкладникам, кредиторам банку та їх громадським об'єднанням жодних прав з контролю, як за діями тимчасової адміністрації, так і за діями ліквідаційної комісії (в разі ліквідації банку), що відкриває шлях для зловживань і штучного доведення банку до банкрутства з метою продажу за безцінь його активів, задля наживи, за попередньою змовою усіх зацікавлених осіб, які мають відношення до управління цими процесами (окрім, власне самих вкладників і кредиторів банку). Крім того, в новій редакції закону необхідно передбачити рівні права усіх вкладників незалежно від суми вкладу, їх видів та недопущення штучної дискримінації вкладників і кредиторів певних категорій, яка виявляється в різних ступенях їх черговості при ліквідації банку, а також особливих привілеїв для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) (черговість якого передує черговості вкладників, тоді, як до прийняття цього закону було навпаки), що суперечить конституційним засадам рівноправності громадян перед Законом, а також є очевидним порушенням ст. 22 Конституції України.

В світлі цієї події, я вважаю, що вкладникам проблемних банків треба об’єднатись та переглянути стратегію своєї боротьби за збереження своїх вкладів у банківській системі. Зокрема:

— заявити, що Закон № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є неконституційний, прийнятий в порушення положень статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частини першої, четвертої, п’ятої статті 41 Конституції України;

— вийти з вимогою про приведення системи гарантування вкладів фізичних осіб до норм Конституції та прийняти участь в формуванні необхідних законопроектів й прийнятті законів;

— поставити питання перед Президентом, як гарантом Конституції про наявність дій, які порушують наші конституційні права й поставити вимогу їх забезпечення через Укази президента, або іншим шляхом в період дії неконституційних законів;

— у випадку неприйняття владою заходів по забезпечення наших конституційних прав, організувати подачу вкладниками позовів в суд.

Перегляд стратегії не заважає нам продовжувати ті дії, які дають певний актуальний на цю мить результат.